обличчя мого міста

Тернопіль

2011-02-16T06:30:00.000-08:00

Тернопіль розташований на р. Серет. У 1540 році польський король Сізігмунд І віддав частину незаселених земель Теребовлянського повіту краківському вельможі Янові Тарновському з наказом побудувати фортецю. Будівництво фортеці на лівому березі створеного на Сереті ставка завершилося у 1548 році. Місто отримало магдебурське право, але швидкому розквіту міста заважали постійні набіги татар. Наприкінці 16 ст поряд з замком постала Воздвиженська церква оборонного типу, яку зараз називають церквою над ставом.
У 1602-1608 роках біля міського оборонного валу зводиться інша оборонна церква - Воскресіння Христового, яка неодноразово перебудовувалася і втратила первозданний вигляд.
Найжахливіші наслідки були від захоплення Тернополя військами Ібрагіма Шишман-паші. Татари розібрали кам"яні вежі, спалили костел, зруйнували дамбу і спустили воду зі ставка. Тільки через сто років, коли Тернопіль потрапив під владу Австії і у 1773 р. став окружним містом життя в ньому активізувалося. У 1749-1779 роках будується величний костел монастиря домініканців і келії, які були зруйновані у роки Світових воєн, а відновлений вже у 1953 році. Зараз тут храм греко-католицької церкви.
У 1810-1815 роках Тернопіль не надовго входить до складу Російської імперії. У 19 ст. на місті зруйнованої фортеці зводиться палац, який нині використорується як спортивна школа.
Центральна частина міста зараз дуже гарна (ФОТО ТУТ). Ми прогулялися до вокзалу, з"їздили у торговельно розважальний комплекс Подоляна з льодовим катком і кінотеатром, що розташований на краю міста. Потім спустилися до ставка де не втерпіли перед спокусою прокататися на яхті під вітрилами. Таке задоволення коштувало 90 грн, на борт могло вміститися 6 чоловік, але ми і втрьох нормально розважилися. Дядько-капітан виявився дуже цікавим і дотепним співрозмовником. Навіть закралися сумніви чи він не одесит часом...
Одним з пунктів програми ще було купання у ставку. Пляж тут практично не облаштований нема жодного місця для переодягання та туалетів, але починається він вже не далеко за парком. Вода хоч і тепла, але брудна. Маю нагадати, що була неділя і жарка погода, то ж не дивно що більшість молоді вийшла на пляжі.
А ще ми якось випадково натрапили на піцерію "Джелато Мафія" (Сагайдачного, 6) з абсолютно чудовою офіціанткою, яка бігала коло клієнтів мов заведена, кожному приділяла увагу, пропонувала нові страви та десерти і запрошувала приходити ще. Там дійсно смачна піца і круасани !
Завершальним етапом у екскурсії був похід у ресторан-музей "Старий Млин". Словами це передати просто неможливо! Це постійне захоплення від зовнішнього вигляду, внутрішнього оздоблення, вигляду і змісту меню, способу подачі та смаку страв... Це треба бачити і куштувати самому!

Пам'ятники Славути

2011-02-16T05:39:00.000-08:00

добавити новину

07.11.2010 ПАМ’Я

добавити новину

07.11.2010 ПАМ’ЯТІ КРАЄЗНАВЦЯ

28 жовтня на 78-му році життя внаслідок трагічного випадку помер відомий багатьом славутчанам, невтомний дослідник історії рідного краю Олександр Якович САПОЖНИК. Пе-ред тим сталася пожежа у його старенькому будинку, звідки господаря у непритомному стані забрала «швидка». У реанімації не витримало серце…
Він народився в березні 1933р. у Славуті, був третім сином у сім’ї. Під час війни разом із батьком перебував в евакуації на Кавказі, а згодом - в Казахстані. Повернувшись у рідне місто, навчався у СШ №1 та СШ №2. У 1953 році закінчив Славутське педагогічне училище. В 1953-1956рр. служив у Радянській армії, у 1963-му заочно закінчив Львівський державний університет, обравши фах історика. О.Я.Сапожник працював вчителем молодших класів у Цвітоській школі, згодом декілька разів змінював місце роботи, а з 1969 по 1993 рік трудився у військкоматі.
&nbs ...

ТІ КРАЄЗНАВЦЯ

2011-02-16T05:05:00.000-08:00

Славута --- жемчужина Хмельницкой области Город Славута --- жемчужина Хмельницкой области. Сюда можно приехать и для отдыха и для философских раздумий о смысле жизни и превратностях судьбы конкретного человека и какого - то отдельно взятого государства. К этому располагает в буквальном смысле всё. Не хватает пороху для творческого вдохновенья --- иди на Святую криницу. А не хочется идти на Криницу --- иди на Голубые озёра или соверши краткое паломничество на Святое озеро или на Саженку в так называемый Зверинец где шумит многосотлетняя дубрава. А можно в Парк, на Горынь, к Шепетовскому мосту, в Вила и т.д. В магазинах всё есть. Городской базар в центре города ломится от всяческих продуктов. Частенько можно увидеть летящих аистов и плавающих возле Шепетовского моста лебедей с Нетишинского водохранилища ХАЭС. Могу выполнять функции гида за чисто символическую плату. Говорю на русском украинском и английском. Заявки принимаю на апрель-май 2010 года. Звонить: +7-902-282-67-87; e-mail:e.v.karpushkin@mail.ru. Читать дальшеСвернуть